Доповнюючи знання про невідчутне

Фокус конференції «Форум AGRO-2011: еволюція аграрних ринків», яка відбулася 24 березня в Українському Домі (організатори: ТОВ «АГРАРІКА» і компанія Conference House), був зміщений у фінансово-юридичну площину: більше третини доповідей (8 з 22) були з «теоретичної» галузі. Партнерами конференції стали компанія Deloitte, юридична фірма «Прокопенко Чуйко & партнери», Univesal Bank, «Юридична газета», а також компанії «Маїс», Allseeds, IT-Solutions, профільні журнали «Agroexpert», «Пропозиція» та «Агробізнес сьогодні».

Кредити, інвестиції, страхування, юридичні тонкощі ведення агробізнесу - напевно, в сьогоднішніх умовах саме такі акценти виходять якщо і не на перший план, то вже точно незабаром стануть в одному ряді з традиційними знаннями про матеріально-технічні ресурси і агрономію. Але інерція бере своє і поки «традиційні» знання все-таки викликають більший інтерес (досить подивитися на обличчя слухачів і послухати їх).

Ймовірно, майже кожен керівник середньої ланки хоч раз зважував можливість залучення додаткових коштів шляхом інвестицій. А якщо компанія велика і/або багатогалузева - здійсненням IPO. У цьому сенсі показовою стала доповідь  Тараса Грици, старшого менеджера департаменту корпоративних фінансів компанії Deloitte. Т. Грица розглянув «за» і «проти» кожного з цих шляхів. Зокрема, було наведено деякі аргументи «за» продаж частини активів фінансовому або стратегічному інвесторові: 1)більш низькі витрати порівняно з IPO (вартість, послуги з підготовки звітності та правові консультації); 2) може бути здійснена в короткі терміни, що дозволить швидше почати використання капіталу. Деякі аргументи «проти»: 1) швидше за все, оціночна вартість компанії буде нижче, ніж при IPO; 2)залежно від проданої частки в капіталі менеджмент компанії може втратити автономність; 3) може виникнути необхідність замінити деяких менеджерів.
Т. Грица також навів алгоритм типового процесу продажу стратегічному або фінансовому інвестору і дав поради, як поліпшити інвестиційну привабливість компанії.

Питання агрострахування коли-небудь, але повинно стати ключовим у агробізнесі - не дарма його активно лобіює Міжнародна фінансова корпорація (IFC). На «Форумі AGRO-2011» агрострахуванню присвятили одразу дві доповіді. Поряд зі словами переконання про необхідність страхування посівів (у т.ч. і для цивілізованої роботи з банками і постачальниками матеріально-технічних ресурсів), представник страхової групи ТАС Юрій Золотар привів ймовірності настання несприятливих погодних умов у залежності від області, які призведуть до втрат врожаю і, якщо випадок страховий, до виплати компенсації. Зокрема, в зоні Полісся є сенс страхувати від приморозків (40% страхового ризику), граду (20%), пожежі та посухи (по 15%). У Черкаській, Харківській та Полтавській областях перераховані раніше випадки можуть настати з приблизно однаковою ймовірністю, в Сумській області слід побоюватися граду і заморозків (по 30%). Орієнтовна вартість страхування пшениці становить 60-70 грн / га, ячменю 50-60 грн / га, ріпаку 90-100 грн / га.

Несподівано цікавою стала доповідь Сергія Невмиваного, експерта з ресурсоеффектівності в агробізнесі. На жаль, вкрай актуальну тему енергозбереження часто викладають розмито, без прикладної родзинки. С. Невмиваний такі родзинки знайшов, дуже прості, але стимулюючі до роздумів. За його словами, декларована вартість 1 м.куб. води в 50 коп. в реальності виростає на порядок, якщо перерахувати вартість того ж кубометра з урахуванням плати водоканалу, витрати на транспортування (перекачування), водопідготовку, при необхідності на підігрів та охолодження, на перекачування й очищення, витрати на роботу очисних споруд. Також С. Невмиваний закликав звернути увагу на відходи виробництва, що йдуть на смітник, але з яких при інвестиціях в устаткування для переробки можна отримати відмінну сировину для палива або відгодівлі тварин, що перекриє витрати на переробку в кілька разів.

Диверсифікувати бізнес у бік насінництва запропонував Віктор Борисов, Голова НПФХ «Компанія «Маїс». Запропонував - але не обіцяв, що це буде легко. Приміром, від створення материнського компонента до виходу на ринок з новим гібридом може пройти 17 років. В. Борисов змалював загрози, що підстерігають вітчизняного виробника насіння. Ось деякі з них:
- ускладненість і зарегламентированість законодавства щодо реєстрації нових гібридів державними органами;
- несприятливі умови банківського кредитування;
- сильна конкуренція;
- демпінгові ціни недоброякісних виробників;
- відсутність паритетних умов для розширення зовнішніх ринків.
Втім, згущені фарби темних тонів не заважають сьогодні багатьом успішним господарствам знаходити себе в насінництві ранніх зернових культур. Закуповуємо вже готову супереліту - і вперед, у насінництво.

Завдяки доповіді Дмитра Гордейчука керівника департаменту з питань АПК хімічної промисловості ДП Держзовнішінформ аграріям стали відомі тенденції розвитку ситуації на українському ринку добрив. Зокрема, скоро ми станемо свідками:
-скорочення кількості трейдерів;
- збільшення споживання за всіма видами добрив;
- збільшення обсягів виробництва по азотної групи і по комплексним добривам.
На думку Д. Гордейчука, прихід іноземного капіталу в галузь можливий тільки з Росії. Як наслідок, українська «хімічна» галузь очікувано інтегрується з російською.

Конкретика в достатку була в доповіді Михайла Завади, керівника відділу продажів сільгосптехніки АСА «АСТРА». Бренди та цифри - що ще потрібно для висновків про популярність того чи іншого виду техніки. За даними М. Завади, навантаження в гектарах на один трактор і зернозбиральний комбайн в Україні становить, відповідно, 87 і 295 га (аналогічні показники у Франції складають 14 і 53 га, у Німеччині - 5 і 50 га). Не дивно, що саме трактори високої потужності, які здатні швидко обробляти великі площі, користуються у нас великим попитом. Серед тракторів потужністю 260-360 к.с., що імпортувалися в Україну в 2010 році, до четвірки лідерів увійшли такі бренди, як Case (33%), John Deere (23%), New Holland (19%) і Fendt (18%). В цілому тракторів «західного» виробництва у 2010 році було експортовано 628 шт (в 2009 - 250 шт). Лідерами-брендами серед зернозбиральних комбайнів у 2010 році стали New Holland та Claas (по 31%), Case (22%) і John Deere (13%). М. Завада також навів статистику і по іншим групам техніки, але, на жаль, формат публікації не дозволяє привести всі дані.

Хронологічно не останньою, але такою, що до певної міри визначає поведінку всього олійного ринку в подальшому стала доповідь Степана Капшука, генерального директора асоціації «Укроліяпром», який чітко передбачив подальше зростання олійного ринку в Україні (до речі, в унісон зі світовим, де на 2010/11 МР очікують зростання, правда, тільки на 0,17%). За словами С. Капшука, у своїх прогнозах Мінагропрод «не передбачає» в майбутньому збільшення посівів і врожайності соняшнику. Але здоровий глузд говорить, що діватися цієї рентабельної культурі нікуди, крім як розширюватися. Чому? З одного боку соняшник масово експортують (500-600 тис. тонн тільки за вересень-лютий 2011), а з іншого підтискають внутрішні переробні потужності, яких на початок 2011 року було сумарно на 10,3 млн тонн насіння (це при 7 млн тонн всього врожаю). Іншим олійним культурам Мінагропрод милостиво дозволяє рости, сої до 5 млн тонн (1,7 в 2010 році), ріпаку до 3 млн тонн (1,5 в у 2010 році). Але в міністерстві говорять одне, а ринок повертає ліворуч, і чого саме буде зростання (окрім гречки) - подивимося.

Знову і знову хочеться вторити видним фінансовим аналітикам: успішний агробізнес = поведінка ринку. Висококласний агроном + хороший спец у фінансово-ринкових відносинах - це запорука прибутку. Про агрономію на «Форумі AGRO-2011» не говорили (дуже специфічна тема), але знання про те «невловиме», що, тим не менш, міцно і надовго впроваджується в життя агропромисловця, - такі знання пропонували. Дізналися тільки що? Тоді наступного року готуйтесь відвідати захід, що буде десь в такий же час.